Життя нашвидкуруч –
То чорновик, абощо?
Чи, як сурмив "під’йом",
Забулися збудить?
І кОтимося з круч –
Простіше так. І "прощу"
Відверто відмели.
Умить.
Назавжди, як усе.
Чи є вві сні потреба
Прощати, хоч кого,
Просити, хоч про що?
Іду - серед людей,
Землею - просто неба…
І снігу не прошу,
І не прошу дощу.
Скрізь – мрякою надій
Та павутинням мрії
Прикрите майбуття.
Хтось бреше, що – пророк…
Живем нашвидкуруч.
Дурницями радієм.
Народженню – у смерть –
Один-єдиний крок.
Живем. Нашвидкуруч.
П.С. "Проща" - паломничество, с целью отпущения грехов - прощения. |
