Логин:
Пароль:
 
 
 
впало й проросло)))
Свет Вконцетоннеля
 
Напиши мені життя про кохання,
Щоб сто років ще жила молодою,
Щоб, коли мені всміхнутись востаннє,
То був ти, і – як завжди – над юрбою.

Намалюй мені життя про кохання,
Що буяє усіма кольорами.
І нехай у тому – чорне розтане,
Не залишивши – на згадку – ні грами.

Заспівай мені життя про кохання –
Щоб заслухалося ангельство й птаство.
Щось одвічне – не майбутнє, не давнє –
Про сьогодні. Щоб – високо, й – не впасти.

© Copyright: Свет Вконцетоннеля
Перейти на страницу автора

Версия для печати
 
Жанр произведения: Стихи, не вошедшие в рубрики
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 187
Дата публикации: 02.06.15 в 15:40
 
 
Рецензии
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.Нет ни одного комментария для этого произведения.
 
   
   
© 2009-2017 Stihiya.org. Все права защищены.
Гражданско-поэтический портал.
Rambler's Top100