Логин:
Пароль:
 
 
 
Україна стоїть на колінах
Дмитрий Швидкий
 
  Україна стоїть на колінах У лахміттях, голодна й сумна Та в молитвах шепоче єдине, Що жива, ще не вмерла вона. Батька, Духа Святого і Сина У заступники кличе свої, Та не чує Господь України, Наче зовсім не має її. Хто твій ангел-хранитель, небого? Де твої нерозумні сини? На яких перепуттях-дорогах Заблукали сьогодні вони? Чи не знають твоєї недолі, Тої скрути, в якій ти живеш, Знемагаючи в праці від болю, Щоб не вмерти, а вижити всеж? Ніде правди гіркої подіти – Не піднімеш в молитвах себе,- Нерозумні, не навчені діти Заженуть у могилу тебе. Понадійся хіба що на внуків, Що в нелюдських умовах живуть, Не з переказів знають про муки І в наругу тебе не дадуть. Славних предків розумні нащадки Підведуть тебе, бідну, з колін, Наведуть справедливі порядки І прославлять на сто поколінь. Хай їх доля щасливою буде, Як і просиш молитвами ти, Та нехай працьовитому люду Не стають на заваді жиди! 06.10.97р


© Copyright: Дмитрий Швидкий
Перейти на страницу автора

Версия для печати
 
Жанр произведения: Поэтические переводы
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 333
Дата публикации: 31.05.09 в 19:02
 
 
Рецензии
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.Нет ни одного комментария для этого произведения.
 
   
   
© 2009-2018 Stihiya.org. Все права защищены.
Гражданско-поэтический портал.
Rambler's Top100