| на осiнь повернуло |
| Александр Воскобойник |
| |
По справжньому на осінь повернуло,
Подекуди впав жовтий лист берези.
Хоч літа не було, а вже минуло.
Взялись за пера справжні поетеси.
Одна з них біла лебідь про кохання
Своїми крилами вірші у небі пише.
А інша, чорна, про своє зітхання
Про дні минулі їх чарівність лише.
В її неспокої і в крил її тремтінні
Лиш тихий відчай, неминучість болю.
У білої ж в очах блакитне мерехтіння
І всюди, по усьому видноколі.
У вітру стало більше того суму,
Що від землі жене, ген аж у небо.
І там, в високості, гадає одна думу,
А інша, чорна, тужить не про себе.
Південніше літають все частіше
Птахи, вимушує їх доля невблаганна.
Хай повертаються до нас вони скоріше
У час свій і не пізно і не рано.
понеділок 19/08/2002 |
|
|
|
| |
|
|
|
| |
| Рецензии |
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.
Отзыв на произведение: на осiнь повернуло
Саша, обалденное стихотворение!!! Я не умею писать по украински, но говорю и читаю. Украiнська мова найбiльше краща. Не буду Вас утомлять своими скудными познаниями в грамматике украинского языка, но в поэзии и в песнях ему нет равных, в русском нет таких оттенков. Можно перевести, но часть ощущений теряется...
|
|
Спасибо огромное Галина за комментарий и похвалу! Рад, искренне.
На стихире только вот что нашёл ссылку где люди своим голосом читают стихи: http://www.avtorskimgolosom.ru/
Наверно туда попадут и украиноязычные
|
|
|
|
Спасибо за ссылочки!!! Сейчас схожу! А Вы заходите ко мне иногда, у меня пока нет знакомых на этом сайте.
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
