Логин:
Пароль:
 
 
 
Диво °...
Анна Незборецкая
 


~~
Бачу посмішку твою,
Та оживаю..
Про все на світі забуваю,
У чарівних світах блукаю..
Я знаю..
Зможеш розвіяти хмари лихі ,
Неначе мрії легкі..
Я знаю..
Прийдеш в сон ти знов,
Де оживе моя любов.
Де квіти для тебе збираю,
І з ними про тихо розмовляю..
Про ті слова..
Про ті уста..
Що ж є в тобі, не розумію?
Чому так швидко я п'янію?
Достатньо погляду твого,
Щоб не берегла я серця так свого..
Послухали квіти, в твоєму саду,
І мов, я їм усе брешу..
Про тебе..
Ти ж не янгол, ні?
Тоді ж чому чекаю так на тебе у своєму сні?...
Скажи.......

© Copyright: Анна Незборецкая
Перейти на страницу автора

Версия для печати
 
Жанр произведения: Лирика любовная
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 27
Дата публикации: 16.10.18 в 22:51
 
 
Рецензии
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.Нет ни одного комментария для этого произведения.
 
   
   
© 2009-2018 Stihiya.org. Все права защищены.
Гражданско-поэтический портал.
Rambler's Top100