Логин:
Пароль:
 
 
 
Згадка на папері
Анна Незборецкая
 


Думки мої,
Ви сердце так не крайте..
Не йдіть в безвихідну ви височінь..
Я все століття з вами прожила,
Невже, мене не жаль?
Навіть, якщо мою душу огорта печаль?
І що ж не жити тепер зовсім,
На грішній і невіданній Землі?
Десь є те диво, відчуваю..,
Але воно у далині..
Не хмурьтеся, не чвартеся,
Згадайте, ким ви є,
Як будете ховатися,
То згубите своє.
Надії не вернуть уже,
Але того не жаль,
Бо всіх, кого просила так,
Завжди ішли у даль..
Це все..
Кінець думки мої,
Прощатися пора.
Ви лишитесь лиш на папері,
Надійного пера..

© Copyright: Анна Незборецкая
Перейти на страницу автора

Версия для печати
 
Жанр произведения: Лирика философская
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 17
Дата публикации: 06.11.18 в 21:46
 
 
Рецензии
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.Нет ни одного комментария для этого произведения.
 
   
   
© 2009-2018 Stihiya.org. Все права защищены.
Гражданско-поэтический портал.
Rambler's Top100