Логин:
Пароль:
 
 
 
"Подруге" /М.Цветаева/
Виктор Харламов
 
«Подруге» (з Марини Цвєтаєвої)

Повторю, ще до розлуки,
Під любові щем,
Що любила я ці руки — владні… з сліз дощем.

Очі, за несамовиту
Вдачу всіх наяд.
Потребують щастя звіту — Випадковість, яд?

Всю тебе, в треклятій долі
Пристрасть, бачить Бог! — Є вимога — зміна ролі,
Випадково… двох?

Ще скажу необережно:
— Слухай, не спіши (!),
Це твоя душа безмежно — Поперек душі.

Так, тобі скажу — з мрій трунку,
Бажано, ти знай
— Губи дав для поцілунку
Ангел юний. Рай

— Погляд… Погляду — гріх зливи,
Сонце… " голубе "!
Не зустрів, лише щасливий,
На біду… Тебе.

История cоздания стихотворения:
Небагато читачів знають що Марина кохала одну жінку, палкіше, ніж усіх чоловіків! Їй Марина писвятила багато віршів об"єднаних
циклом «Подрузі», де є чарючі слова: «Под лаской плюшевого пледа
Вчерашний вызываю сон.
Что это было? — Чья победа? — Кто побежден? »; Чьё сердце, ваше ли, моё ли… летело вскач!; Так и не знаю: победила ль? Побеждена ль? "

© Copyright: Виктор Харламов
Перейти на страницу автора

Версия для печати
 
Жанр произведения: Поэтические переводы
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 15
Дата публикации: 07.10.19 в 20:50
 
 
Рецензии
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.Нет ни одного комментария для этого произведения.
 
   
   
© 2009-2018 Stihiya.org. Все права защищены.
Гражданско-поэтический портал.
Rambler's Top100